ДСТУ Б В.1.1-4-98 Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги
Передмова
1 РОЗРОБЛЕНИЙ
Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МВС України та Українським зональним науково-дослідним та проектним інститутом з цивільного будівництва (ВАТ КиївЗНДІЕП)
РОЗРОБНИКИ
І.О.Харченко, к.т.н. (керівник розробки); С.В.Новак, к.т.н. (відповідальний виконавець розробки); Л.А.Присяжнюк; Л.М.Нефедченко; М.Й.Коляков, проф., д.т.н.
ВНЕСЕНИЙ
Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МВС України
2 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 247 від 28.10.98 р.
3 Стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 834: 1975 "Испытания на огнестойкость. Элементы конструкций зданий" у частині методів випробувань, граничних станів конструкцій з вогнестійкості, а також міждержавному стандарту ГОСТ 30247.0-94 "Конструкции строительные. Методы испытаний на огнестойкость. Общие требования" у частині методів випробувань та техніки безпеки
4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ
З наданням чинності цьому стандарту на території України припиняє дію СТ СЭВ 1000-88 та СТ СЭВ 5062-85
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований або розповсюджений як офіційне видання без дозволу Державного комітету будівництва, архітектори та житлової політики України
Чинний від 1999-03-01
1 Галузь використання
Цей стандарт встановлює загальні вимоги щодо методів випробувань будівельних конструкцій на вогнестійкість за стандартним температурним режимом. Додаткові вимоги до методів випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних типів регламентуються окремими стандартами.
Стандарт використовується для визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій.
Стандарт розповсюджується на всі види випробувань будівельних конструкцій на вогнестійкість.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
СТ СЭВ 383-87 Пожарная безопасность в строительстве. Термины и определения
ГОСТ 24555-81 Порядок аттестации испытательного оборудования. Основные положения
ГОСТ 3044-84 Преобразователи термоэлектрические. Номинальные статические характеристики преобразования
3 Визначення
У цьому стандарті подані такі терміни та визначення:
3.1 Вогнестійкість конструкції - здатність конструкції зберігати несучі і (або) огороджувальні функції за умов пожежі (СТ СЭВ 383-87).
3.2 Стандартний температурний режим-режим змінювання температури в часі при випробуваннях конструкцій на вогнестійкість, що встановлюється стандартом (СТ СЭВ 383-87).
3.3 Межа вогнестійкості конструкції - показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості (СТ СЭВ 383-87).
3.4 Зразок для випробування на вогнестійкість - будівельна конструкція (або її фрагмент), що виготовлена відповідно до вимог технічної документації на неї та безпосередньо підлягає випробуванню на вогнестійкість.
4 Сутність методів випробувань
Сутність методів випробувань полягає у визначенні проміжку часу від початку випробування до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються стандартами.
5 Засоби випробувань
Склад засобів випробувань:
- випробувальні печі;
- обладнання для встановлення в печі зразка для випробувань на вогнестійкість (далі - зразка);
- засоби вимірювальної техніки;
- обладнання для проведення фото- та відеозйомок.
5.1 Випробувальні печі
Випробувальні печі (далі - печі) мають створювати температурний режим та надлишковий тиск у печі відповідно до 6.1, 6.2 і забезпечувати умови кріплення, спирання та навантажування зразка в печі відповідно до 6.3.
Вимоги до конструкції печей та їх атестації наведено в додатку А.
5.2 Обладнання для встановлення зразка в печі
Обладнання для встановлення зразка в печі містить:
- обладнання для спирання зразка;
- обладнання для навантажування зразка.
5.2.1 Обладнання для спирання зразка має відтворювати реальні умови роботи конструкції. Це можуть бути спеціально сконструйовані пристрої (наприклад, жорсткі рами).
5.2.2 Обладнання для навантажування зразка має забезпечувати умови навантажування відповідно до 6.3 та підтримувати навантаження у межах ±5 % від необхідної величини без зміни його розподілу по зразку протягом усього часу випробування до моменту втрати зразком несучої здатності.
5.2.3 Обладнання для навантажування зразка не повинно перешкоджати використанню ізолювальних прокладок термопар, вимірюванню деформацій та температури поверхні зразка та спостереженню за поверхнею зразка з боку, протилежного вогневому впливу (далі - необігріваль-ною поверхнею зразка).
Загальна площа контакту обладнання для навантажування з поверхнею зразка не повинна перевищувати 10 % загальної площі поверхні зразка (для горизонтальних конструкцій).
Комментарии
Оставить комментарийВы не зарегистрированные на сайте. Авторизуйтесь или зарегистрируйтесь пожалуйста.