АССБуд → Справочник → Стандарты и нормативы → ДСТУ → Сыпучие, вяжущие, смеси → ДСТУ Б В.2.7-91-99 Будівельні матеріали. В’яжучі мінеральні. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-91-99 Будівельні матеріали. В’яжучі мінеральні. Класифікація

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ
Технічним комітетом із стандартизації “Будівельні матеріали” (д.т.н. Рунова Р Ф., к.т.н. Майстренко А.А.)
2 ВНЕСЕНИЙ
Відділом стандартизації і сертифікації Держбуду України
3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ
Наказом Держбуду України від 25.11.98 р. № 273
4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ

Чинний від 1999-03-01

1 Галузь використання

1.1 Цей стандарт розповсюджується на в'яжучі мінеральні і встановлює їх класифікацію за основними ознаками. Загальна схема класифікації наведена в додатку 1.
1.2 До в'яжучих мінеральних відносяться порошкові речовини природного або штучного походження, які здатні переходити за відповідних умов у каменеподібний стан і формувати конгломерат (композит) у поєднанні з заповнювачем (наповнювачем). Склад і умови тверднення в'яжучих регламентуються відповідними норма¬тивними документами на конкретні в'яжучі.
1.3 В стандартах і технічних умовах на в'яжучі конкретних видів допускається доновнювальна класифікація, яка пов'язана із спеці¬альними галузями їх використання.
1.4 В'яжучі мінеральні використовуються в усіх видах будів¬ництва. Їх раціональні галузі використання наведені в додатку 2.
1.5 Вимог даного стандарту повинні додержуватись при розроб¬ленні нових і перегляді діючих стандартів та інших нормативних документів на вказані матеріали.

2 Нормативні посилання

В цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ГОСТ 125-79    Вяжущие гипсовые. Технические условия
ГОСТ 969-91    Цементы глиноземистые и высокоглиноземистые. Технические условия
ГОСТ 9179-77    Известь строительная. Технические условия
ГОСТ 11052-74    Цемент гипсоглиноземистый расширяющийся. Технические условия
ГОСТ 22266-76    Цементы сульфатостойкие. Технические условия
ДСТУ 1.2-93    Державна система стандартизації У країни. Порядок розроблення державних стандартів
ДСТУ 1.5-93    Державна система стандартизації У країни. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів
ДСТУ Б А. 1.1-44-94    Сировина мінеральна для виробництва в'яжучих речовин. Терміни та визначення
ДСТУ Б В.2.7-24-95    В'яжучі шлаколужні. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-46-96    Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови
ТУ 14-147-44-92    Гидросиликаты кальция. Технические условия

3 Класифікація

3.1 В'яжучі мінеральні класифікують за такими ознаками:
- визначальними фізико-механічними зластивостями;
- умовами і механізмом твердення;
- хімічною природою визначальних сполук;
- вмістом інгредієнтів.
3.2     Залежно від визначальних фізико-механічних властивостей в'яжучі мінеральні
класифікують на групи за:
- міцністю при стиску (таблиця 1);
- швидкістю тужавлення (таблиця 2);
- швидкістю тверднення (таблиця 3);
- спеціальними властивостями:
- сульфатостійкістю (ГОСТ 22266);
- об'ємною деформацією при твердненні (таблиця 4);
- тепловиділенням (таблиця 5);
- декоративністю (таблиця 6).
3.3     Залежно від умов і механізму тверднення в'яжучі мінеральні класифікують за
класами, наведеними в таблицях 7 і 8.
3.4 Залежно від хімічної природи визначальних сполук в'яжучі
мінеральні класифікують за видами, наведеними в таблиці 9.
3.5     Залежно від вмісту інгредієнтів в'яжучі мінеральні класифікують за типами,
наведеними в таблиці 10.