АССБуд → Справочник → Стандарты и нормативы → ДСТУ → Сыпучие, вяжущие, смеси → ДСТУ Б В.2.7-100-2000 Добавки активні мінеральні для цементів. Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-100-2000 Добавки активні мінеральні для цементів. Методи випробувань

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ
Державним інститутом цементної промисловості (НИИцемент) і Державним проектним та науково-дослідним інститутом цементної промисловості (Гипроцемент) Російської Федерації
ВНЕСЕНИЙ
Мінбудом Росії
2 ПРИЙНЯТИЙ
Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації та технічного нормування в будівництві (МНТКБ) 17 листопада 1994р.
З ВВЕДЕНИЙ НА ЗАМІНУ ГОСТ 25094-82 наказом Держбуду України від 23.02.2000 р.№33

Чинний від 2000-07-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт поширюється на активні мінеральні добавки (далі - добавки), які додають під час помелу цементу, і встановлює методи їх випробувань.
Стандарт не розповсюджується на доменні та електротермофосфорні гранульовані шлаки, що застосовують для виробництва цементу.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 310.3-76    Цементы. Методы определения нормальной густоты, сроков схватывания и равномерности изменения объема
ГОСТ 310.4-81    Цементы. Методы определения прочности при изгибе и сжатии
ГОСТ 427-75    Линейки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 2874-82    Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством
ГОСТ 4013-82    Камень гипсовый и гипсоангидритовый для производства вяжущих материалов. Технические условия
ГОСТ 6139-91    Песок стандартный для испытаний цемента. Технические условия
ГОСТ 6613-86    Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия
ДСТУ Б В.2.7-90-99    Вапно будівельне. Технічні умови
ГОСТ 9179-77    Известь строительная. Технические условия

З ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Випробування слід проводити у приміщеннях з температурою повітря (20⁺³_-2)^оC і відносною вологістю не менше 50 %.
3.1.2 Перед випробуванням матеріали і воду витримують до прийняття ними температури приміщення.
3.1.3 Для виготовлення і зберігання зразків застосовують питну воду за ГОСТ 2874.
3.1.4 При проведенні випробувань слід застосовувати посудини, прилади та інструменти, виготовлені з матеріалів, які не реагують з цементом, цементним розчином і реактивами.
3.1.5 Похибка засобів контролю не повинна перевищувати:
1 г - при зважуванні матеріалів;
0,5 г - при зважуванні води;
0,5 см3 - при вимірюванні води.
3.2 Підготовка матеріалів
3.2.1 Для проведення випробувань використовують середню лабораторну пробу.
Пробу добавки масою 6 кг висушують у сушильній шафі при температурі (105±5)°С до постійної маси і подрібнюють у лабораторному млині до такої тонкості помелу, щоб залишок на ситі з сіткою № 008 складав не менше 13 і не більше 15 % маси проби, яку просівають.
У добавок, яким властива висока вихідна дисперсність, залишок на ситі з сіткою № 008 може бути менше 13 % маси проби, яку просівають.
3.2.2 Подрібнену пробу добавки ділять на дві частини. Одну частину використовують для випробувань у відповідності з розділом 4.
Другу частину додатково подрібнюють до залишку на ситі з сіткою № 008 не менше 4 і не більше 6 % маси проби, яку просівають, і використовують для випробувань у відповідності з розділами 5-7.
3.2.3 Підготовлені проби добавки зберігають до випробувань у закритій тарі.
3.2.4 Портландцементний клінкер, який використовують для випробувань, стандартний пісок за ГОСТ 6139 і гіпсовий камінь за ГОСТ 4013 окремо подрібнюють у лабораторному млині до такої тонкості помелу, щоб залишок на ситі з сіткою № 008 складав:
- не менше 13 і не більше 15 % маси проби - для портландцементного клінкеру і стандартного піску;
- не менше 4 і не більше б % маси проби - для гіпсового каменю.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МIЦНОСТІ ПРИ СТИСКАННІ

4.1 Засоби контролю
Мішалка для перемішування цементного розчину, струшуючий столик, форма-конус, штиковка, форми рознімні для виготовлення зразків-балочок, насадка до форм, площадка вібраційна, прилад для випробувань на вигин, прес для визначення границі міцності при стисканні, пластинки для передавання навантаження - за ГОСТ 310.4
Чаша і лопатка за ГОСТ 310.3.
Камера пропарювальна будь-якої конструкції, що забезпечує піднімання температури, ізотермічне прогрівання і остигання зразків за заданим режимом.
Млин лабораторний для змішування матеріалів з молольними тілами, які не визи-вають додаткового подрібнення матеріалів (гумові кульки, пробки і т.ін.).
Ваги.
Ємкість для води.
4.2 Матеріали
Клінкер портландцементний за 3.2.4.
Пісок стандартний за ГОСТ 6139.
Пісок стандартний за 3.2.4.
Добавка за 3.2.1.
Камінь гіпсовий за 3.2.4.
4.3 Порядок проведення випробування
4.3.1 3 матеріалів за 4.2 готують у лабораторному млині перемішуванням протягом 2 год суміші в'яжучих таких складів:
- 600 r портландцементного клінкеру, 1400 r добавки, 100 г гіпсового каменю у перерахунку на CaS04-2H20;
- 600 г портландцементного клінкеру, 1400 г піску, підготовленого за 3.2.4, 100 г гіпсового каменю у перерахунку на CaS04-2H20.
4.3.2 3 сумішей в'яжучих, одержаних за 4.3.1, готують за ГОСТ 310.4 відповідно розчини 1 і 2.
Визначають консистенцію розчинів за ГОСТ 310.4. За необхідності коректують водо-цементне відношення.
4.3.3 3 кожного розчину виготовляють за ГОСТ 310.4 шість зразків-балочок.
4.3.4 Форми із зразками накривають кришкою і розміщують у пропарювальній камері
Режим витримування і пропарювані зразків за ГОСТ 310.4.
4.3.5 Випробування зразків на стискані проводять за ГОСТ 310.4 через (24±2) год моменту їх виготовлення.