Ашерслебен

Виставка Hitzefrei («Вільний від шкільних занять через спеку») з репродукціями кристофера Вінтера, ініційована 2010 року в рамках проекту DRIVE THRU (Фото: Doreen Ritzau ©IBA-Büro GbR)Індустрія Ашерслебена пережила майже повний колапс після 1989 року: збереглося лише близько 7% робочих місць і високий рівень безробіття став причиною масової міграції населення. Крім того, переселення жителів за місто також сприяло погіршенню ситуації: з 32 000 мешканців у 1990 році у 2008-му залишилися лише 27 112. Проект IBA, надаючи особливого значення питанням освіти, бізнесу та дизайну міського простору, визначив стратегію розвитку Ашерслебена як рух від «зовнішнього» до «внутрішнього» міста. Так, на периферії було ліквідовано велику кількість будівель, а частину громадських закладів перенесли ближче до центру. Водночас сам історичний центр Ашерслебена, найстарішого міста в Саксонії, поступово було відновлено.
Особлива увага до освіти в проекті розвитку Ашерслебена – небезпідставна. Джейн Джекобс, Колишня фабрика з виробництва упаковки, реконструйована в освітній центр Bestenhorn. (арх. Ганс Гекнер) (Фото: Ursula Achternkamp ©IBA-Büro GbR)одна з найвідоміших дослідниць урбанізму, наголошувала на історичній ролі міст в інноваційних процесах та створенні винаходів – через швидший обмін ідеями, притаманний містам. Що вищий рівень освіти населення, то швидшим стає обмін, а це сприяє зростанню продуктивності, збільшенню прибутків і, відповідно, подальшому розвитку міста. Проект IBA мав на меті перетворити Ашерслебен на освітній центр із широким спектром можливостей – від дошкільної до вищої освіти. У 2005 році розпочався процес трансформації колишньої Ренатурований струмок, арх. lohrer.hochrein landschaftsarchitekten (Фото: Ursula Achternkamp ©IBA-Büro GbR)промислової зони (площею три гектари) у центрі міста в Бештегорнпарк – парк з освітнім центром. Як заявив мер міста Андреас Міхельман: «Бештегорнпарк – лінза, що фокусує співвідношення між економікою, освітою та перебудовою Ашерслебена». Окрім освітньої перспективи розвитку міста, проект IBA відкрив ще один прихований ресурс і, в дусі ідей «креативного міського поступу» Чарльза Лендрі , виявив його саме серед недоліків. Однією з перешкод до зростання популярності міста було неприємне враження спустошення та занепаду, навіяне видовищем залишених, напівзруйнованих будинків обабіч магістральної транспортної розв’язки, якою щодня проїжджає близько 17 тисяч машин. Головна дорога, яка півколом оточує старе місто, таким чином формувала доволі депресивний загальний образ кампус нового освітнього центру, розташований на території колишньої фабрики з виробництва упаковки OPTIMA (Фото: Michael Uhlmann © IBA-Büro GbR)Ашерслебена. Концептуальна трансформація дороги мала на меті перетворити цей недолік на перевагу: завдання було втілене шляхом перетворення магістралі на першу у світі вуличну галерею DRIVE THRU. Графіті, картини, світлові інсталяції та численні арт-проекти на стінах порожніх будівель і в просторі біля них зробили з «проблемної зони» мистецьку мембрану, яка поєднала місто і периферію, створюючи новий імідж Ашерслебена, привабливий передусім для молодшого покоління. Водночас вулична галерея стала публічною платформою для мистецьких інтервенцій у міський простір та стимулом до численних дискусій про суспільне значення мистецтва.
Взаємодія митців, кураторів та мистецьких інституцій, яка супроводжуватиме розвиток галереї просто неба, може суттєво вплинути на переосмислення майбутнього Ашерслебена як креативного міста.

Джерело: журнал "АСС"

Читайте далее продолжение статьи:
Дессау-Росслау >>>



Вы не зарегистрированные на сайте. Авторизуйтесь или зарегистрируйтесь пожалуйста.

Похожие статьи

  • Метрозони - проектування внутрішніх міських країв

    Які містобудівельні можливості приховуються в межових і перехідних зонах метрополії?

  • Можливі урбаністичні світи. Частина 2

    Стикаючись із незліченними проблемами та загрозами, породжуваними теперішнім міським життям, деякі аналітики, відкидаючи тезу глобалізації, знайшли одне просте рішення – спробувати перетворити величезні, напхом набиті й, здається, цілком безконтрольні міста на урбаністичні села, де, як вважається, кожен зможе спілкуватися з іншими цивілізованим чином, у культурному міському оточенні. У цьому сенсі особливо згубний вплив на сучасну теорію та практику чинить думка кінця ХІХ століття.

  • Можливі урбаністичні світи. Частина 1

    Сучасне місто складається з багатьох шарів. Це, можна сказати, палімпсест, неоднорідний ландшафт, утворений накладанням одна на одну різноманітних форм забудови, притаманних різним епохам.