Дессау-Росслау

На місці кожної зруйнованої в результаті процесу знелюднення міста будівлі за принципом леґо має бути вмонтовано новий типовий варіант ландшафту (Фото: Marco Reckmann © IBA-Büro GbR / Stiftung Bauhaus Dessau) Не дивно, що напрямок розбудови міста за проектом IBA тему було задано темою «Урбаністичні центри й ландшафтні зони». Індустріальне місто, до якого постійно приєднувалися сателіти, після деіндустріалізації стало «завеликим» для населення, що постійно скорочувалося (з 1989 року кількість мешканців Дессау зменшилася приблизно на 20 тисяч). Проте, на відміну від Ашерслебена, місто неможливо було «стиснути» від периферії до центру. Неможливо було й «зробити діру» (як висловилася ландшафтний архітектор Гайке Брюкнер) в місті, що складається з декількох Символічна карта міста, що в пікселях відображає реальні тенденції його розвитку в напрямі перетворення на ландшафт, складає альтернативу традиційному генеральному планові (Графік: Гайке Брюкнер, Керстін Фабер, Дореєн Рітцау © Stiftung Bauhaus Dessau)окремих районів. Довгі дискусії та міждисциплінарні майстерні (до яких були залучені, окрім IBA та школи Баугауз, представники численних організацій та спільнот міста) сприяли виробленню нового, альтернативного плану розвитку ДессауРосслау. Цей план передбачав тривалий (до 30 років) і відкритий для можливих змін процес розбудови, сфокусований, по-перше, на стабілізації урбаністичних «острівців» – міських центрів та, по-друге, на перетворенні «мертвих» ділянок, що з’явилися після «знелюднення» міста, на ландшафтні зони між цими острівцями.
«Стискання» та стабілізація окремих міських центрів, на думку організаторів проекту, сприятиме покращенню умов життя в них, особливо враховуючи те, що мешканці Дессау-Росслау – переважно люди старшого віку й не пересуваються на значні відстані. Також завданнями проекту є «індивідуалізація» кожного центру й відновлення будівельної культури, зокрема, інтегрування архітектури модернізму в містопланування, щоб популяризувати образ Дессау-Росслау як «баугаузівського міста».
Фото, монтаж: Doreen Ritzau © Stiftung Bauhaus DessauЩо ж до ландшафтних зон, на створення яких архітекторів надихнуло «Паркове королівство», то їхній дизайн та розташування викликали хвилю дебатів у громадських колах. Старше населення підтримувало ідею створення парків, тоді як робоча група наполягала на облаштуванні «диких галявин». Дикі луги не потребували постійного догляду і були вигідними з огляду на обмежене Впровадження нового ландшафту в життя здійснюватиметься на основі добровільної угоди між містом та громадянами. кожен охочий зможе взяти участь в облаштуванні типових ділянок площею 400 м². Містяни-садівники отримуватимуть за свою роботу платню (Фото, монтаж: Doreen Ritzau © Stiftung Bauhaus Dessau)фінансування. Більше того, вони відкривали широке поле для експериментів. Цілком можливо, що комусь галявини могли нагадати проекти диких лугів на дахах будинків, створені Ле Корбюзьє, проте багато мешканців міста вважали їх просто занедбаними полями. Зрештою, думка громадськості схилилася на бік поборників лугів. Щоб зацікавити мешканців міста доглядати та «розвивати» луги, було введено практику «ділянок» – галявин розміром 20 квадратних метрів, якими можуть опікуватися мешканці міста. Так жителі власними зусиллями створили «міжкультурний сад» та «аптекарський сад». Відкритість і публічність громадського обговорення стали яскравими рисами проекту розбудови Дессау-Росслау. За словами Г. Брюкнер: «Було важливо залишатися відкритими і казати: «Ми теж не знаємо точно, як це буде, – тому нам і потрібно спілкуватися одне з одним».

Джерело: журнал "АСС"

Читайте далее продолжение статьи:
Галлє >>>



Вы не зарегистрированные на сайте. Авторизуйтесь или зарегистрируйтесь пожалуйста.

Похожие статьи

  • Метрозони - проектування внутрішніх міських країв

    Які містобудівельні можливості приховуються в межових і перехідних зонах метрополії?

  • Можливі урбаністичні світи. Частина 2

    Стикаючись із незліченними проблемами та загрозами, породжуваними теперішнім міським життям, деякі аналітики, відкидаючи тезу глобалізації, знайшли одне просте рішення – спробувати перетворити величезні, напхом набиті й, здається, цілком безконтрольні міста на урбаністичні села, де, як вважається, кожен зможе спілкуватися з іншими цивілізованим чином, у культурному міському оточенні. У цьому сенсі особливо згубний вплив на сучасну теорію та практику чинить думка кінця ХІХ століття.

  • Можливі урбаністичні світи. Частина 1

    Сучасне місто складається з багатьох шарів. Це, можна сказати, палімпсест, неоднорідний ландшафт, утворений накладанням одна на одну різноманітних форм забудови, притаманних різним епохам.