Галлє

Вид на нове місто за сходу (Фото: Tore Dobberstein, Complizen)Саме налагодження співіснування двох таких різних урбаністичних форм стало темою проекту IBA. Незважаючи на об’єднання двох міст у 1990 році, Галлє стало одним з міст, що невпинно знелюднюються: кількість населення зменшилася з 309 406 до близько 234 000 у 2005 році, і експерти прогнозують подальше скорочення до 215 000 у 2020 році. Аби досягти якісної зміни ситуації, були розроблені й втілені конкретні проекти джентрифікації «нового міста» та районів із поганими умовами (таких як Сольовий острів).
Магістраль, яка поєднує два міста, була визнана стратегічно важливою як місце, де мали втілюватися ці проекти та здійснюватися тимчасові культурні інтервенції.
Скейт-парк (Фото: Tore Dobberstein, Complizen)Образ «нового міста» було вирішено зробити привабливішим для молоді. Початкова ідея полягала в перетворенні порожнього залізничного вокзалу на Центр сучасного мистецтва, проте переговори з представниками залізниці завершилися невдачею. Ідея зі створенням скейт-парку, який у подальшому взяв під опіку місцевий клуб скейтерів, виявилася продуктивнішою: парк не лише став майданчиком для проведення спортивних заходів, а й, завдяки відкритим для мешканців зеленим зонам, – приємним місцем відпочинку.
Налагодження комунікації між містами було визначене першочерговим завданням у рамках проекту IBA, тому (колись прибутковий, а тепер занедбаний) Сольовий острів посеред річки Заалє, Відкриття скейт-парку в новому місті (Фото: Tore Dobberstein, Complizen)яка роз’єднує два міста, став полем для експериментів. Одним із пілотних проектів є зведення пішохідного мосту від острова до «старого міста». Крім того, відкритий басейн на острові з оновленим дизайном входу зможе привернути увагу жителів до острова і стати «єднальною ланкою» в комунікації двох міст. Планується також побудувати невеликий порт для занять водними видами спорту. Після 2010 року подальша розбудова острову зосередиться на створенні Наукового центру та перетворенні колишньої будівлі газового заводу на місце для урочистих подій.
Якщо ж говорити про історичне «старе місто», то центром уваги проекту став проблемний район Глауха поблизу центру, з високим рівнем безробіття та великою кількістю напівзруйнованих будинків. Дві асоціації підтримали проект розбудови, зголосившись перетворити деякі занедбані Пересувна виставка віртуальних проектів, що поєднують історичну частину міста, сформовану довкола університету, та новий центр 1964 року (Фото: Michael Uhlmann © IBA-Büro GbR)будівлі на місця для проведення культурних подій та вуличних фестивалів. У районі було створено школу та два будівельні кооперативи, покращено стан громадських майданчиків та оновлено підземний перехід до «старого міста». До роботи також залучили будівельного експерта, який допомагає людям, чиє житло потребує термінового ремонту, отримати інформацію про можливе фінансування. Населення, більшість якого складають малозабезпечені та мігранти, схвально поставилося до таких ініціатив. Як стверджує соціальний теоретик та географ Девід Гарві: «Право на місто, яке існує нині, занадто обмежене, звужене, зосереджене в більшості випадків у руках маленької групи політичної та економічної еліти, яка має владу видозмінювати міста чимраз більше відповідно до власних бажань». Ця думка видається особливо важливою у світлі того, що в багатьох країнах урбаністичні практики та планування відновлення знелюднених міст не звертають увагу на необхідність покращення умов життя мешканців соціально «несприятливих» районів.

Джерело: журнал "АСС"

Читайте далее продолжение статьи:
Гальберштадт >>>



Вы не зарегистрированные на сайте. Авторизуйтесь или зарегистрируйтесь пожалуйста.

Похожие статьи

  • Метрозони - проектування внутрішніх міських країв

    Які містобудівельні можливості приховуються в межових і перехідних зонах метрополії?

  • Можливі урбаністичні світи. Частина 2

    Стикаючись із незліченними проблемами та загрозами, породжуваними теперішнім міським життям, деякі аналітики, відкидаючи тезу глобалізації, знайшли одне просте рішення – спробувати перетворити величезні, напхом набиті й, здається, цілком безконтрольні міста на урбаністичні села, де, як вважається, кожен зможе спілкуватися з іншими цивілізованим чином, у культурному міському оточенні. У цьому сенсі особливо згубний вплив на сучасну теорію та практику чинить думка кінця ХІХ століття.

  • Можливі урбаністичні світи. Частина 1

    Сучасне місто складається з багатьох шарів. Це, можна сказати, палімпсест, неоднорідний ландшафт, утворений накладанням одна на одну різноманітних форм забудови, притаманних різним епохам.